Україна, 09800, КИЇВСЬКА обл. м. Тетіїв,
вул. Леніна 52б, ЄДРПОУ 39544589
тел: +38097-518-38-28 +38066-023-21-16
тел./факс: (045)6055455, E-Mail: trihogramma@mail.ru


ТРИХОГРАММА - биологическое средство защита растений!
продажа / авиавнесение / доставка трихограммы и яиц зерновой моли

Бавовникова совка (heliothys (chloridea)armidera Hb)

  • Латинська назва: (Helicoverpa armigera)
  • Російська назва: Бавовникова совка
  • Тип шкідника: Багатоїдні шкідники
  • Ряд: лускокрилі - Lepidoptera
  • Родина: совки - Noctuidae

Кукурудза завжди була й залишається дуже цінною і привабливою культурою, як для вітчизняних аграріїв, так і для експорту, обсяги якого зростають. Глобальне потепління уможливило вирощування культури, доволі вимогливої до тепла, в північному Лісостепу та південних районах Полісся, де кліматичні умови в останн роки сприяють визріванню зерна. У структурі посівних площ кукурудза займає понад 2 млн. гектарів. Однак на заваді отриманню стабільних високих врожаїв зерна кукурудзи, окрім господарських (нехтування системою сівозміни, запровадження нульового чи мінімального обробітку, недостатнє удобрення грунтів тощо) стають шкідливі комахи, хвороби та бур’яни. Недооцінка, діяльності цих організмів може коштувати аграріям втрати 30-50%урожаю.

За вищезазначених кліматичних умов став можливим прискорений розвиток численних популяцій шкідливих організмів, кормовою культурою яких є кукурудза. На превеликий жаль розширення площ зернової кукурудзи супроводжується погіршенням фітосанітарного стану рослин. Це відмічають спеціалісти обласних та районних інспекцій захисту рослин, які здійснюють фітосанітарний моніторинг та спеціалісти господарств.

В останні роки, окрім стеблового метелика, підгризаючих совок, дротяників, личинок хрущів, подекуди південного сірого довгоносика, кукурудзу масово пошкоджують листогризучі совки, серед яких найшкідливіша бавовникова совка. Цей фітофаг - багатоїдна комаха та саме на кукурудзі розвивається основна частина його популяції.

Наразі ми зупинимося на особливостях розвитку та поширенні бавовникової совки, знання яких допоможе захистити посіви. Донедавна ареалом шкідливості цієї комахи вважались південні регіони, (АР Крим, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, ін. обл.). Проте нетипові погодні умови (підвищення річних та збільшення суми ефективних бавовникова совка температур) останніх років зумовили досить суттєве збільшення чисельності та господарсько відчутної шкоди бавовникової совки в посівах кукурудзи лісостепової зони, зокрема Вінницької, Київської, Полтавської, Харківської, Черкаської областей. За даними фітосанітарного моніторингу спеціалістів державних інспекцій захисту рослин зазначених областей за цьогорічної вегетації на 27% площ кукурудзи за чисельністю 1-3 гусениць на рослину було пошкоджено 7-24, в осередках Київської області 36% рослин культури. Поодинокий літ метеликів бавовникової совки спостерігався у Львівській області.

В осередках АР Крим, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Херсонській областях Степу бавовникова совка заселяла 20-70, макс. в Донецькій - 100% площ культури, пошкодивши 9 - 52 % качанів. Поряд з цим на томатах, відмічена заселеність 30% плантації та пошкоджено 4-60 % плодів.

Бавовникова совка Helicoverpa armigera (Hbn.) космополіт, на території України поширена в АР Крим та Степу, осередково в Лісостепу , подекуди Поліссі. Розвивається в двох поколіннях, в АР Крим - у трьох. Метеликам притаманна майже цілодобова активність. Це доволі мінлива за зовнішніми ознаками та біологічними особливостями лускокрила комаха, гусениці, якої завдають шкоди понад 120 видам рослин, а за масового розмноження - значних збитків посівам бавовнику, кукурудзи, сорго, сої, нуту, конопель, томатів, інших культурних рослин.

Морфологічні ознаки. Довжина тіла метеликів 12-20 мм, розмах крил 30-40 мм. Передні крила у самиць світло-бурі, у самців світліші і зазвичай зеленувато-сірі. Задні крила завжди світліші, жовтувато-білі, з широким темним краєм, і темною місяцеподібною плямою посередині. Тривалість життя імаго (метелики) в залежності від температури повітря 20-40 днів. Свіжевідкладені яйця воскоподібні, пізніше - сірувато-рожеві, шароподібної форми (діаметром 0,4-0,6 мм), з характерною особливістю -кількістю і розміщенням радіусів - реберець від 26 до 28 (за В.Н. Щоголевим). Щойно відроджені гусениці світло-зелені майже прозорі. Лише з 3-го віку гусениці набувають більш-менш сталого забарвлення. Тіло завдовжки 35-40 мм, мінливого забарвлення від чорного, коричневого і зеленого до жовтого і майже білого. Уздовж тіла проходять три широкі темні лінії, піддихальцева смуга жовта. Гусениця покрита маленькими шипиками, але грудний щиток - без шипиків. Голова жовтуватого кольору з плямами, грудний щиток з темним мармуровим візерунком. Лялечки жовтувато коричневі, червонувато - коричневі або темно-бурого кольору, завдовжки 14-22 мм. Кремастер (кінець черевця) невеликий, гладенький, з двома гачкоподібними шипами, зігнутими догори.

Біологічні особливості. Зимує шкідник у стадії лялечки в грунті на глибині 5-15 см. Виліт метеликів з лялечок розпочинається навесні (як правило, за прогрівання грунту на\глибині 10 см до 15-16ºС і встановлення середньодобової температури близько 18-20°С. За Н. А. Глушенковим, для розвитку лялечок до вильоту метеликів необхідно 230º ефективних -температур (вище 15ºС), а на дозрівання яєць у яйцетрубках самиць - 70º. Метелики потребують додаткового живлення на нектароносах. Виліт триває понад місяць, але основна маса їх вилітає протягом 10-15 днів. Літ метеликів наступного покоління «накладається» на попереднє і метелики зустрічаються впродовж всього вегетаційного періоду. Метелики літають і живляться в сутінках. На світло летять слабко. Восени за пониження температури повітря літають і вдень.

Відкладання яєць самицями розпочинається за накопичення суми ефективних температур (вище 15º) 330ºС. Яйця відкладають по одному, рідше по 2-3 на листки і генеративні органи рослин: квітки, бутони (нут, томати), нитки, волоті і опушені частини стебел кукурудзи. Як правило, переважну більшість яєць самиці відкладають у верхніх ярусах рослин. Період відкладання яєць сильно розтягнутий і триває не менше 20 днів. Плодючість метеликів різко коливається, як у окремих особин, так і в середньому по рокам. Тому в літературних джерелах доволі суперечливі дані стосовно цього. Середня плодючість становить 500-1000, макс. 3000 шт.

Різні чи навіть один види рослин в окремі періоди розвитку не однаково привабливі для відкладання яєць. Це зумовлено залежністю від ступеню розвитку волосків на рослинних покривах, виділяючих речовини, до складу яких входять мурашина та щавлева кислоти. Тривалість розвитку яєць влітку 2-4, навесні та восени - 7-12 діб. Нерівномірне заселення кукурудзи, томатів, інших сільськогосподарських посівів гусеницями совки в значній мірі пов’язано з мікрокліматом поля, передусім вологістю. Площі, розміщені на поливних системах чи з близьким заляганням ґрунтових вод привабливіші для метеликів, відповідно основна маса яєць відкладається саме тут, і як правило висока чисельність шкідливої фази виявляється на рослинах таких посівів.

Гусениці за період розвитку, який триває 7-12 днів, линяють 5 разів і відповідно досягають 6 віків. Спочатку вони харчуються тією частиною, на яку було відкладене яйце, надалі всіє рослиною. На кукурудзі, як правило, до викидання волотей гусениці живляться тканинами, листків, згодом - пильниками. В період цвітіння і пізніше вони їдять накопичений в пазухах листків пилок, листкові обгортки качанів, волоть і зерно у фази молочної та воскової стиглості. Особливо небезпечними є пошкодженнями волоті качана, що може призвести до масового недоопилення рослин. Гусениці проникають всередину качанів і живляться зернинами, залишаючи червоточини. Скупчення випорожнень гусениць та нанесені пошкодження в подальшому сприяють проникненню та розвитку грибкових та бактеріальних збудників, особливо фузаріозу та пліснявіння, що створює додаткові втрати зерна та його якості. Живлення гусениць насіннєвими нитками також призводить до оголення й пошкодження верхньої частини качана, куди проникає волога, а надалі можуть потрапити та розвиватися збудники хвороб. Крім того, пошкодження верхівки качанів полегшує викльовування зернин птахами.

Науковцями та практиками відмічено, що найбільш пошкоджуваними є сорти у яких термін цвітіння співпадає із масовим відкладанням совкою яєць, а також сорти, качанам яких притаманне нещільне прилягання листкових обгорток. Пошкоджені гусінню плоди томатів згодом загнивають, а об’їдання верхніх листків і насіння у бобах сої і квасолі теж завдає неабиякої шкоди. Гусениці бавовникової совки зазвичай харчуються та розвиваються на тій же рослині, де й відродилися. Іноді вони переповзають на сусідню рослину по прилеглих листках чи стеблах. Дохарчувавшись дорослі гусениці по рослині спускають і мігрують у грунт для залялькування. На глибині 4-10 см вони проривають «печерку» під нахилом відносно поверхні землі. Хід у «печерку» з внутрішнього боку обплітають павутинкою.

Рідше гусениці заляльковуються в качанах кукурудзи, всередині плодів томатів, стручків перцю тощо. В цьому вигляді, всі вони як правило знищуються під час збирання врожаю і післяжнивних решток. Розвиток лялечок влітку триває 12-14 днів, інколи лялечки літніх поколінь діапаузують. Повний цикл розвитку одного покоління бавовникової совки влітку, як правило, завершується за 40-41 день.

Нагляд за розвитком, інтенсивністю заселення культур, чисельністю та шкідливістю бавовникової совки здійснюється спеціалістами інспекцій захисту рослин через постійні обстеження посівів та облік чисельності гусениць на рослинах. Система спостережень за бавовниковою та іншими листогризучими совками передбачає проведення осінніх, весняних і літніх обстежень. Осінніми обстеженнями виявляють зимуючих лялечок совки та їх фізіологічний стан. Кількість ґрунтових проб на глибині 15 см беруть залежно від площі, але має бути не менше 8, облікові ділянки мають бути 50х50, що складає 2 кв.м. Навесні розкопки проводять на тих полях, де восени виявлялась підвищена чисельність шкідників на 4 ділянках (1 кв.м). Матеріали весняних контрольних обстежень співставляють з осінніми, що дає змогу визначити стан перезимівлі та уточнити прогноз розвитку фітофага.

Влітку метеликів відловлюють на феромонні пастки, коритця з шумуючою мелясою (патока розведена водою у співвідношенні 1:2 або 1:3), на світлопастки метелики майже не летять. Коритця з шумуючою мелясою використовують як для відловлювання, так і для контролю строків та інтенсивності льоту, що дає змогу встановити співвідношення статей, стадію статевої зрілості та потенційну плодючість самиць. Патоку заливають у коритця, які виставляють на висоті 0,9-1 м в 10-20 м від краю поля (по периметру) 10-20м на відстані 20-30 м одне від одного. Одне коритце контролює площу близько 0,5 га. Бродіння меляси досягається додаванням до неї пивних чи звичайних дріжджів. На запах ефірів, що утворюються при цьому, злітаються метелики. Цей захід дає змогу відловити близько 70% метеликів.

Феромонні пастки використовують для обліків чисельності та строків появи метеликів бавовникової совки. Найзручніші і найпростіші в роботі вважаються дахоподібні пастки типу «Атракон», внутрішній бік пастки змащують ентомологічним клеєм, а всередину розміщують диспенсер (Армігель, 2мг.). Пастки підвішують на металеві прути (діаметром 5-6 мм) під кутом 60, на висоті 70см. Норма - 1 пастка на 2 га. Потрапляння на феромонну пастку 3-4 самців метеликів бавовникової совки першого чи другого поколінь свідчить про початок відкладання яєць і слугує сигналом для розселення яйцепаразита трихограми.

Для виявлення яєць та гусениць совок у посівах в різних місцях поля на 8-12 майданчиках розміром 50х50 см оглядають культурні рослини, бур’яни та рослинні рештки.

Заходи з обмеження чисельності і шкідливості бавовникової та інших листогризучих совок, масові розмноження яких спостерігаються в останні роки, повинні бути спрямованими проти усіх стадій фітофагів - метеликів, яєць, гусениць та лялечок.

Піклуючись про захист кукурудзи (як загалом, і будь-якої іншої сільськогосподарської культури) від шкідливих організмів, слід перш за все забезпечити високу культуру її вирощування. Закласти міцну базу для росту і розвитку рослин, забезпечити весь рекомендований комплекс зональних агротехнічних заходів, тим самим позбавивши посіви від ряду фітосанітарних проблем.

Однією із найважливіших складових системи заходів захисту кукурудзи від шкідливих об’єктів є сівозміна. Вибір попередників відіграє вирішальне значення для забезпечення біологічної потреби рослин у воді, поживних речовин, а також регулювання чисельності шкідників, хвороб та бур’янів. Частота чергування культури у сівозміні не може бути однаковою в усіх грунтово - кліматичних зонах країни. У сівозміні кукурудза на зерно не повинна перевищувати 25-30% площі. Розміщення кукурудзи в монокультурі зумовлює накопичення збудників сажкових захворювань, гнилей, шкідників - стеблового метелика, бавовникової совки, південного сірого довгоносика.

Дієвими та ефективними є агротехнічні прийоми: належний обробіток ґрунту (оранка, культивація, розпушування міжрядь) та дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур. Насамперед, знищення бур’янів та квітучих нектароносів погіршує умови живлення метеликів та гусениць. Розпушування міжрядь просапних культур, зокрема з присипанням зони рядка, культивація парових попередників під час відкладання яєць, виплодження гусениць і їх заляльковування значно обмежує кількість комах. Зяблева оранка на глибину 30 см призводить до глибокого загортання в грунт лялечок, що унеможливлює вихід навесні більшості метеликів. Збирання кукурудзи на силос на початку молочно - воскової стиглості, до появи гусениць старших віків і їх заляльковування.

Із біологічних заходів захисту застосовують дворазовий випуск совочної форми трихограми на початку - в період масового відкладання яєць метеликами по 50-100 тис. самиць на гектар з розрахунку одна самиця на 10 яєць шкідника. У разі розтягнутого відкладання яєць фітофагом практикують додатковий третій) випуск трихограми через 5-7 днів після другого. В усіх регіонах трихограму слід розселяти у вигляді паразитованих яєць лабораторного господаря за 11-24 години до відродження дорослих її комах. Випускають трихограму, вранці або ввечері, бо саме з 7 до 11 та з 16 до 22 годин вона найактивніша.

Необхідно враховувати, що хімічний захист сільськогосподарських культур зазвичай передбачає обробку не від одного, а від комплексу шкідливих об’єктів. Захист посівів кукурудзи від гусениць листогризучих совок, стеблового (кукурудзяного) метелика, полягає у використанні дозволених інсектицидів (карате, к.е., карате Зеон, к.с., рубін, к.е., димілін, з.п., драгун, к.е., штефесин к.е., інші) у рекомендованих нормах, за наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6-8% рослин з гусеницями І-ІІ віків.Як правило, препарати найдоцільніше застосовувати проти гусениць молодших віків, які живляться відкрито, досить чутливі до інсектицидної дії і ще не встигли завдати відчутної шкоди. У плантаціях томатів, баклажанів, перцю проти гусениць совок, і бавовникової зокрема, застосування інсектицидів (золон, к.е., матч, к.е. тощо) бажане до початку плодоутворення. Для запобігання виникнення резистентності в популяції бавовникової совки до сучасних піретроїдів і фосрорганічних сполук рекомендовано поєднувати хімічний метод з біологічним, при цьому суворо дотримуючись встановлених технологічних регламентів.

Своєчасне виявлення та локалізація фітофагів збереже посіви і забезпечить стабільний і якісний врожай. Істотну консультативну та практичну допомогу сільгоспвиробникам з цих питань на місцях повсюди надаватимуть спеціалісти державних інспекцій захисту рослин та відповідних наукових установ областей і районів країни.ТРИХОГРАММА - биологическое средство защита растений!


SPRAVKA.UA - Бизнес-Каталог товаров и услуг Украины
Яндекс.Метрика
АгроПоиск - аграрная поисковая система

Авторские права © 2009 - 2013. Средства Защиты растений. Все права защищены. поддержка сайта - ABC.NET.UA